« 26 квітня 1986р…»

Ти відомий сьогодні кожному –

Не ім’ям своїм, а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад прип’ятською водою…

Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!

У якому ти жив сторіччі?

Запеклись перестиглі ягоди,

Наче кров, на твоїм обличчі…

Ця дата назавжди залишиться в пам’яті людства.

Про жахливу подію важко згадувати. Страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей. Тривогою та болем напо­внені наші серця. Болем за нашу землю, яку зрошують смертонос­ні кислотні дощі, за отруєні хі­мічними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою — за майбутнє життя.

В нашій школі були проведені виховні години: «Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…» - (9 кл.); «Дзвони Чорнобиля стогоном будять, щоб від нещастя весь світ вберегти!» - (8 кл.); «Чорнобиль… Трагедія… Пам'ять…» - (7кл.); «Дзвони Чорнобиля» з переглядом документального фільму «Чорнобиль…Як це було? »- (5-6 кл.) та для учнів початкових класів єдина виховна година «Чорнобиль немає минулого » з переглядом відео- презентації « Пам'ять не вмирає…».

Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.
Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

Ми мусимо завжди пам'ятати про подвиг пожежників, щоб у потрібну хвилину стати на, захист прийняти правильне рішення, насамперед думати про тих, хто нас оточує, а не про себе; бути чесними і сміливими, бути людьми, гідними свого народу і не зганьбити його; любити й берегти рідну землю.

Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...

Пам’ятайте про це завжди!