На сьогоднішній день, в умовах дистанційного навчвння, коли учнівська молодь переважно спілкується в соціальних мережах фахівцям психологічної служби системи освіти потрібно більшу увагу приділяти профілактиці та запобіганню саме кібербулінгу.

Кібербулінг – психологічне насильство та агресія у соціальних мережах. Віртуальні агресори публікують інформацію, яка принижує жертву, відправляють їй повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

За результатами опитування ЮНІСЕФ та Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка кожен п’ятий підліток в Україні (21,5 %) стає жертвою онлайн-знущань, а 21,1 % опитаних школярів відзначають, що ображали у соціальних мережах своїх колег по навчанню.

За інформацією Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти за І півріччя 2019-2020 навчального року в навчальних закладах області було виявлено - 140 випадків (заяв-звернень) стосовно булінгу.

З них заяв-звернень стосовно :

булінгу - 111;

кібербулінгу - 15;

мобінгу - 14.

Кібербулінг може починатись як жарт, якась забавка, але згодом перетворюється в переслідування і психологічний тиск, залякування. Дуже часто діти не розуміють, як себе поводити, бояться покарання, соромляться говорити про такі випадки. Та й більшість батьків часто не розуміють, як захистити свою дитину в мережі інтернет.

Як проявляється кібербулінг?

- Залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи)

- Розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу)

- Поширення чуток через соціальні мережі

- Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої ​​інформації

- Шантаж

- Виманювання інтимних фотографій

- Образливі коментарі

- Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше.

Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн. Будьте уважні, якщо ваша дитина:

- проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,

- раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,

- відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,

- нервує, коли отримує нові повідомлення,

- втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,

- отримує подарунки поштою невідомо від кого,

- втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,

- менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.

Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?

ВАЖЛИВО!

Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.

Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!»

Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.

Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.

Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ